Ukraine-Hilfe

"Sie haben uns mit offenen Armen empfangen" - ukrainische Mutter bedankt sich bei den Menschen im Landkreis

Dieser Beitrag entstand in Zusammenarbeit mit Pastor Peter Siemens aus Eichenbühl. Peter Siemens spricht Russisch und engagiert sich in der Ukraine-Hilfe im Landkreis Miltenberg. Er hat viele erschütternde und berührende Begegnungen mit den Gästen, die auf ihrer Flucht vor dem Krieg in unserem Landkreis Schutz suchen. Diesen Menschen liegt viel daran, für die überwältigende Hilfsbereitschaft in Deutschland zu danken. Der ukrainische Text wurde gemeinsam mit der Verfasserin Tatiana ins Deutsche übersetzt. 

Seien Sie gegrüßt,
Mein Name ist Tatiana und ich bin mit meiner Familie in einem Status nach Deutschland gekommen, den ich mir nie hätte vorstellen können – als Schutzbefohlene. Das Verlassen des Heimatlandes war begleitet von unbeschreiblichem Schmerz, von Angst und Verzweiflung. Aus dem Herzen von Errungenschaften, Besitztümern gerissen, ist das Familienleben immer noch eine Wunde, die bei der geringsten Erwähnung unseres Hauses schmerzt und blutet. Ins Unbekannte zu gehen ist sehr beängstigend, ich habe noch nie in meinem Leben so viel geweint, Und dennoch – trotz meiner Trauer wurden unsere Herzen seit der ersten Begegnung mit Menschen in Deutschland getröstet.

Und mir, einem Menschen, der absolut keine Ahnung von der deutschen Kultur hatte, wurden die Augen geöffnet für dieses wunderbare Volk, das uns mit offenen Armen empfangen und alles getan hat, damit wir uns wenigstens ein wenig von den tragischen Ereignissen erholen können.
Wir wurden in allen Bereichen unseres Lebens gestärkt, versorgt und uns wird weiterhin alles geboten, was wir brauchen. Wenn ich eine Benachrichtigung erhalte, dass es in der ganzen ­Ukraine einen Luftalarm gibt und Freunde aus den Notunterkünften über ihre Verzweiflung schreiben, während meine Kinder zu dieser Zeit freudig und sorglos im Nachbarzimmer über etwas zwitschern ... im nächsten Raum haben sie die Möglichkeit, jeden Tag unter komfortablen Bedingungen in lokalen Schulen zu lernen – ich möchte ein großes Dankeschön für all die Hilfe sagen!

Für die freundlichen Worte, für die Umarmungen, für die notwendige Kleidung, für die Gelegenheit, nicht darüber nachzudenken, wo, wie und wovon die Kinder ernährt werden sollen, für die eingebrachte Freizeit von Freiwilligen und Einheimischen und das Mitgefühl, die Unterstützung und Empathie in ihren Handlungen und Worten, für Gelegenheiten, von schwierigen Gedanken abzulenken, für die Geduld und Ausdauer, mit der alle Menschen behandelt werden, mit denen ich kommuniziert habe. Schließlich ist eine traumatisierte Person oft unerträglich.

Wir danken allen deutschen Menschen für ihr Engagement, ihre Unterstützung, ihre Hilfe und ihre gespendete europäische Erfahrung. Wir werden unser Land nach unserer Rückkehr erfolgreich zum Leben erwecken!
Grenzenloser Dank!

Вітаю! Мене звати Тетяна і я приїхала з родиною до Німеччини в статусі, який ніколи не могла собі уявити - прохач тимчасового захисту. Виїзд з рідної домівки, рідної країни був супроводжений невимовним болем, страхом, відчаєм. Залишені, ні, не так - вирвані з серця досягнення, надбання, рідне обійстя досі є раною, яка болить і кровоточить при найменшій згадці про рідний дім.
Їхати в невідомість - дуже страшно, я ніколи в житті так не плакала, але попри мої жалі, з першого ж спілкування з людьми в Німеччині нам було даровано втіху нашим серцям. На кожному кроці нам намагалися якщо не допомогти, то поспівчувати.
І мені, людині яка абсолютно нічого не знала про німецьку культуру, відкривалися очі на цей прекрасний народ, який відкрив нам обійми і робить все можливе, щоб ми могли принаймі трохи оговтатись від трагічних подій.
Нас підримали у всіх сферах нашого життя і забезпечили та і
продовжують забезпечувати усім необхідним. Коли мені приходить сповіщення про те, що по всій території України повітряна тривога, а друзі пишуть про свій відчай з укриттів, а мої діти в цей час радісно і безтурботно про щось щебечуть в
сусідній кімнаті, вони щодня мають змогу навчатися в комфортних умовах в місцевих школах - мені хочеться сказати величезне дякую за всю надану допомогу!
За тепле слово, за обійми, за необхідний одяг, за можливість не думати де, як і з чого нагодувати дітей, за витрачений власний вільний час волонтерів, простих місцевих жителів і співчуття, підтримку, співпереживання в їх діях і словах, за надані можливості відволікатись від тяжких дум, за терплячість і витримку з якою ставляться всі люди з якими я спілкувалася, адже людина в травмі часто буває нестерпною.
Дякуюємо усьому німецькому народу за прихильність, підтримку, допомогу і подарований європейський досвід, який
ми успішно привнесемо в життя нашої країни при поверненні!
Безмежна подяка!